Відкриття «Smart labs VNTU» – синергії науки, практико-орієнтованого навчання, бізнесу та влади

21 квітня 2026 року у Вінницькому національному технічному університеті відбулося відкриття нових сучасних науково-навчальних лабораторій.

Це стало важливим кроком у розвитку матеріально-технічної бази ВНТУ та посиленні практичної підготовки студентів і наукових досліджень.

 До відкриття доєдналися: Вячеслав Соколовий, голова Вінницької обласної ради; Ігор Івасюк, заступник голови Вінницької обласної ради; Андрій Кавунець,  заступник начальника Вінницької обласної військової адміністрації; Павло Яблонський, секретар Міської ради; Михайло Ганчук, директор ТОВ «Промавтоматика Вінниця».

Захід розпочав ректор Вінницький національний технічний університет Віктор Біліченко, який підкреслив, що новостворені лабораторії сприятимуть підвищенню якості навчання, активізації наукової роботи студентів та суттєво посилять науковий потенціал університету. Він також запросив усіх присутніх особисто ознайомитися з новими лабораторіями, відзначивши їхню важливу роль у поєднанні теоретичних знань із практичними навичками.

Ректор наголосив, що створення таких сучасних освітньо-наукових просторів відкриває нові можливості для розвитку інновацій, міждисциплінарних досліджень та співпраці з бізнесом. За його словами, саме такі ініціативи формують конкурентоспроможних фахівців, здатних відповідати викликам сучасного ринку праці та робити вагомий внесок у розвиток економіки України.

 

Лабораторію дослідження використання сонячної енергії, створену за підтримки Промавтоматика Вінниця, презентував її директор Михайло Ганчук. Особливістю лабораторії є її унікальне обладнання, яке було повністю спроєктоване та виготовлене фахівцями підприємства, що підкреслює високий рівень локальних інженерних рішень і практичної експертизи.

Технічні можливості лабораторії дозволяють проводити комплексні дослідження стану сонячних панелей, аналізувати ефективність їх роботи залежно від кута нахилу, орієнтації, сезонних змін і погодних умов. Під час заходу присутнім продемонстрували роботу обладнання в реальному часі, що дало змогу наочно оцінити потенціал лабораторії для навчання та наукових досліджень.

Важливо, що така лабораторія не лише сприяє підготовці фахівців у сфері відновлюваної енергетики, а й відкриває можливості для впровадження енергоефективних рішень у регіоні. Вона може стати платформою для створення інноваційних проєктів, розвитку стартапів та пошуку практичних рішень у сфері сталого розвитку й енергетичної незалежності України.

Лабораторію аналого-цифрових систем  презентував доцент кафедри обчислювальної техніки Леонід Крупельницький. Лабораторія призначена для вимірювання і обробки сигналів зі структурною та ваговою надлишковістю для потреб телерадіомовлення.

У лабораторії біомедичної оптики та фотоніки професор кафедри біомедичної інженерії та оптико-електронних систем Сергій Павлов зазначив, що значна частина обладнання була розроблена безпосередньо науковцями університету або придбана за рахунок грантової підтримки Національного фонду досліджень України. Це свідчить про високий рівень наукової самостійності та інноваційного потенціалу колективу.

Діяльність лабораторії спрямована на впровадження сучасних оптичних і фотонних технологій у медицину. Зокрема, її розробки сприяють підвищенню ефективності діагностики, лікування та реабілітації пацієнтів із політравмами, що є особливо актуальним в умовах сьогодення.

 Доцент кафедри програмного забезпечення Наталя Бабюк зазначила, що лабораторія віртуальної та доповненої реальності створена за підтримки Вінницької міської ради  та сприяє  практичній підготовці студентів у сфері ІТ, дизайну, інженерії та цифрового мистецтва.  Цей навчально-дослідницький центр став певною екосистемою для поєднання навчання і практики,  досліджень та інновацій. Наявне обладнання дає можливість навчати здобувачів 3D-моделюванню та цифровому дизайну, розробляти додатки для віртуальної та доповненої реальності, реалізовувати міждисциплінарні освітні проєкти.

 Лабораторію моделювання систем мехатроніки  презентував завідувач кафедри технологій та автоматизації машинобудування Леонід Козлов.   Робота в лабораторії передбачає проведення науково-дослідних робіт з моделювання, налагодження та аналізу електропневматичних та електрогідравлічних систем мехатроніки.

Ще однією родзинкою заходу стало відвідування  Наукового парку «Вінницька Політехніка», створеного за підтримки Вінницької міської ради. Доцент кафедри біомедичної інженерії та оптико-електронних систем Олександр Карась розповів, що робота парку полягає в   підтримці стартапів і інноваційних підприємств, налагодженні співпраці між університетом, бізнесом та промисловістю, наданні сучасної інфраструктури для реалізації проєктів, а також підготовці студентів і молодих вчених до практичної інноваційної діяльності. Особлива увага приділяється перетворенню результатів наукових досліджень на конкурентоспроможні продукти та послуги.

Нові лабораторії обладнані сучасним устаткуванням і дозволять значно розширити можливості університету у проведенні наукових досліджень, реалізації спільних проєктів з бізнесом та підготовці висококваліфікованих фахівців для розвитку економіки України.

Створено національний Альянс фахівців із трансферу знань та технологій

25 березня за ініціативи Ради проректорів з наукової роботи закладів вищої освіти та за підтримки МОН відбулися установчі збори національного Альянсу фахівців із трансферу знань та технологій.

Цей важливий крок став результатом розгляду відповідних питань на засіданнях Ради 29 травня 2025 року та 20 лютого 2026 року.  

До участі в установчих зборах зареєструвалися понад 200 осіб, із яких взяли участь близько 150 представників закладів вищої освіти, бізнесу та держави.

 Метою Альянсу є вирішення проблем:

  • недостатності нормативно-правового забезпечення трансферу знань та технологій;
  • поширення передових практик та досвіду в сфері трансферу знань та технологій;
  • відсутності довіри та недостатньої взаємодії між інвесторами, ЗВО та дослідниками в сфері трансферу знань та технологій;
  • збільшення фінансування трансферу знань та технологій (грантового, державного, комерційного);
  • недостатності інтеграції та використання досвіду європейської мережі центрів трансферу знань та технологій, зокрема ASTP (європейської асоціації національних об’єднань фахівців з трансферу технологій).

Установчими зборами прийнято рішення створити Альянс фахівців із трансферу знань та технологій і затвердити концепцію й регламент роботи Альянсу як неформального об’єднання окремих фахівців і представників закладів освіти та інших стейкхолдерів. В останньому випадку підписується меморандум між Альянсом та відповідною організацією.

 Для організації поточної роботи обрано Координаційну Раду Альянсу у складі:

Голова Координаційної ради:

1.⁠ ⁠ЛІТВІНОВ Олександр Сергійович – проректор з наукової роботи Одеського національного економічного університету, член Президії Ради проректорів з наукової роботи ЗВО при МОН України.

Секретар Координаційної ради:

2.⁠ ⁠ГРЕБЕННИК Наталя Григорівна – керівниця Одеського центру трансферу знань та технологій.

Члени Координаційної ради:

3.⁠ ⁠ДАНЬКО Юрій Іванович – проректор з наукової роботи Сумського національного аграрного університету, член Президії Ради проректорів з наукової роботи ЗВО при МОН України;

4.⁠ ⁠ЗЕНОВА Марина Володимирівна – консультантка МОН України з питань державно-приватного партнерства та взаємодії ЗВО з реальним сектором економіки від проєкту UIHERP Світового Банку;

5.⁠ ⁠ІГНАЦЕВИЧ Сергій Петрович – заввідділу міжнародного співробітництва та трансферу технологій Державної наукової установи «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації»;

6.⁠ ⁠КИФЯК Вікторія Іванівна – доцентка кафедри бізнесу та управління персоналом Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича;

7.⁠ ⁠КОБЦЕВ Олексій Сергійович – голова Студентського конструкторсько-технологічного бюро Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут»;

8.⁠ ⁠КРОНДА Ольга Юріївна – начальник департаменту розвитку інновацій Державної установи «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»;

9.⁠ ⁠МАЛИНОВСЬКИЙ Володимир Володимирович – директор ТОВ «Науковий парк «Наука і Технології» (м. Дніпро);

10.⁠ ⁠НОВІКОВА Ірина Едуардівна – заступник генерального директора корпорації «Науковий парк Київського національного університету імені Тараса Шевченка»;

11.⁠ ⁠ОПРЯ Сергій Олександрович – голова наглядової ради громадської спілки «Науковий Кластер «Наукові Парки України»;

12.⁠ ⁠ПСЮК Михайло Олександрович – директор ТОВ «Науковий парк «Житомирська політехніка»;

13.⁠ ⁠СОКІЛ Олег Григорійович – проєктний менеджер Наукового парку Національного університету «Львівська політехніка».

 Створення Альянсу є важливим кроком до розвитку ефективної системи трансферу знань та технологій в Україні, посилення взаємодії між наукою, освітою, бізнесом і державою, а також інтеграції у європейський інноваційний простір.

 

 

Наука та оборонна промисловість: Рада проректорів з наукової роботи та NAUDI домовилися про співпрацю

Рада проректорів з наукової роботи закладів вищої освіти, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України, та Об’єднання організацій роботодавців «Національна асоціація оборонної промисловості України» уклали Меморандум про взаєморозуміння, співпрацю та співробітництво.

Документ підписали Голова Ради проректорів Володимир Павліков та виконавчий директор ООР «Національна асоціація оборонної промисловості України» Сергій Гончаров.

Метою Меморандуму є об’єднання зусиль сторін для розвитку освіти та науки, налагодження ефективного обміну інформацією, а також використання наукового та організаційного потенціалу сторін.

У межах співпраці передбачається розвиток взаємодії в освітній, науковій та інформаційній сферах, наукова й інформаційна підтримка спільних проєктів, обмін аналітичними матеріалами та науковими даними, а також поширення результатів досліджень у медіапросторі. Сторони також домовилися про координацію дій, консультаційну підтримку та обмін інформацією для реалізації спільних ініціатив.

Підписання Меморандуму сприятиме розширенню співпраці між науковим середовищем закладів вищої освіти та підприємствами оборонної промисловості України і посиленню науково-технологічного потенціалу держави.

Звіт Голови Ради проректорів з наукової роботи за 2025 рік

19 лютого 2026 року відбулося звітування Голови Ради проректорів з наукової роботи Володимира ПАВЛІКОВА про діяльність Ради проректорів за підсумками 2025 року. Захід відбувся на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У засіданні наживо взяли участь: Заступник міністра освіти і науки України Денис КУРБАТОВ, команда Директорату науки, а також 54 проректори з наукової роботи. Онлайн до події долучилися 51 проректор з наукової роботи.

За результатами розгляду звіту дійшли висновку: роботу Ради проректорів з наукової роботи за 2025 рік визнати задовільною.

Окремим пунктом порядку денного стало переобрання членів Президії Ради.
Склад оновленої Президії:

  • Квас Олена Валеріївна – проректорка з наукової роботи Львівського Національного університету імені Івана Франка;
  • Гнатюк Сергій Олександрович – проректор з наукової роботи Державного університету «Київський авіаційний інститут»;
  • Єпіфанова Ірина Юріївна – проректорка з наукової роботи Вінницького Національного Технічного Університету;
  • Літвінов Олександр Сергійович – проректор з наукової роботи Одеського національниого економічного університету;
  • Нікітенко Ігор Святославович – проректор з наукової роботи Національному технічному університеті «Дніпровська політе́хніка»;
  • Туровська Лілія Вадимівна – проректорка з наукової роботи Карпатського національного університету імені Василя Стефаника;
  • Яремчук Ірина Ярославівна – проректорка з наукової роботи Національного університету «Львівська політехніка».

Рада проректорів з наукової роботи висловлює вдячність ректорові КНУ імені Тараса Шевченка Володимиру БУГРОВУ та проректорці з наукової роботи КНУ імені Тараса Шевченка Ганні ТОЛСТАНОВІЙ за допомогу в організації та проведенні заходу.