Шановні колеги!

Повертаюся до проблеми, яку підняли декілька місяців тому щодо необхідності проведення тендерних процедур перед заключенням договорів ЦПХ з науковими співробітниками університетів. Отримано листа-роз’яснення за підписом заступника міністра Андрія ВІТРЕНКА, у якому підтверджується інформація щодо необхідності підписання ЦПХ тільки після проведення тендеру (звісно, є мінімум закупівель за послугами і роботами, який не потребує тендеру, але суми там незначні). Це важлива інформація, адже під час перевірок Державною аудиторською службою України можуть виникати проблеми. Посилання  на лист з додатками прикріплено до повідомлення.

Щодо публічних закупівель

Мінекономіки

Мін’юст

Підняв питання необхідності створення фонду фінансування наукових розробок, які виконані в університетах та мають рівень TRL вище 4. Підкреслив проблему, пов’язану з тим, що в Україні такі розробки не знаходять належного фінансування, адже ґрантові і інші кошти виділяються переважно до відпрацювання певної технології або створення макету, а не для налагодження серійного виробництва.
Наголосив на принциповій необхідності долучення науковців до вирішення питань розмінування територій України. У цьому напрямку сподіваюся на встановлення прямих контактів з представниками бізнесу України та Японії.
Підняв питання проблем регіонального розвитку наукомісткого бізнесу. Зокрема, проблема має аспект, пов’язаний зі зменшенням студентства, яке є активним рушієм змін і основним виконавцем робіт на таких підприємства.
За результатами Форуму сподіваюся на посилення позицій Ради проректорів через співпрацю з бізнесом і громадськими організаціями України та Японії.

23.08.2023 року відбулося засідання Наукової ради МОН України.

Основні тези засідання:

– доповідь проректорки за наукової роботи КНУ імені Тараса Шевченка докторки біологічних наук, професорки Ганни ТОЛСТАНОВОЇ щодо пропозицій робочих груп Президії Ради проректорів з уточнення порядку проведення конкурсу;

– доповідь проректора з наукової роботи КПІ імені Ігоря Сікорського доктора технічних наук, професора Віталія ПАСІЧНИКА щодо відсоткового розподілу фінансування за секціями у 2023 році. У основу доповіді покладено напрацювання робочої групи Президії;

– у різному обговорено питання граничних меж фінансування наукових досліджень на нові проєкти, які розпочнуться з 2024 року.

Конкретні рішення будуть представлені Протоколом та викладені для ознайомлення проректорам з наукової роботи ЗВО України.

28 липня 2023 року відбулося засідання Президії Ради проректорів, на якому був присутній заступник міністра освіти і науки України Денис КУРБАТОВ.
Порядок денний:
1. Вітальне слово заступника міністра Дениса КУРБАТОВА
2. Ганна ТОЛСТАНОВА «Результати роботи робочоі групи для напрацювання пропозицій щодо реалізаціі процедури конкурсного відбору МОН Украіни фундаментальних/ прикладних досліджень та науково- технічних розробок, що фінансуються за кошти держбюджету»
3. Іван ДЕМИДОВ «Підходи до розподілу коштів між секціями конкурсу МОН»
4. Олексій ШКУРАТОВ «Пропозиції щодо оцінювання наукових проєктів та процедури звітності за попередні роки»
5. Володимир ПАВЛІКОВ «Підсумки поточної діяльності та виклики на найближчий час»
6. Інше:
‒ особливості роботи Комісії з етики.

Відеозапис засідання викладаємо на сайті Президії, щоб усі зацікавлені могли розуміти уточнення у проведенні Конкурсу у 2023 році.

У той же час нагадуємо, що рішення Президії носить для МОН рекомендований (не обов’язковий) характер.

Сьогодні відбулася робоча зустріч Голови Ради Володимира ПАВЛІКОВА з заступником голови ДСНС Романом ПРИМУШЕМ.
Обговорили низку питань, які стосуються проблеми розмінування територій України.
Основні тези зустрічі.
Володимир ПАВЛІКОВ акцентував увагу на наступних питаннях:
1) від Ради проректорів сформовано пул фахівців (більше 30 чоловік), які зголосилися прийняти участь у досліджені проблеми розмінування та пошуку наукомістких рішень;
2) до групи долучилися представники бізнесу, які на сьогодні уже пропонують певні розробки з виявлення мін. Ці розробки будуть досліджуватися на полігоні з розмінування (щодо нього інформація нижче);
3) окреслив можливі шляхи залучення коштів із-за кордону та в межах України для фінансування досліджень групи.

Роман ПРИМУШ поінформував:
1) полігон для роботи з проблем розмінування створено і для його функціонування виділено необхідну кількість і номенклатуру вибухово-небезпечних пристроїв, які потрібно виявляти;
2) фахівці ДСНС готові на постійній основі співпрацювати з науковцями у широкому спектрі напрямків та надавати доступ до полігонних випробувань і результатів уже проведених вимірювань. Також готові до удосконалення методик проведення полігонних випробувань, які будуть науковообгрунтованими нашими науковцями;
3) готові до зустрічі наживо для встановлення робочих контактів та безпосередніх горизонтальних зв’язків уже в найближчий час.

За результатами зустрічі дійшли згоди з необхідності організації наступних заходів:
1) створити телеграм канал для оперативного інформування учасників;
2) провести у недалекій перспективі зустріч учасників на полігоні та ознайомити з можливостями полігону з розмінування;
3) спільно опрацювати напрямки залучення коштів – із-за кордону, бюджетних та позабюджетних в Україні.