Голова Ради проректорів з наукової роботи закладів вищої освіти України Володимир Павліков відвідав Херсонський національний технічний університет, де зустрівся з ректоркою ХНТУ Оленою Чепелюк та науковцями університету.Під час робочої зустрічі було обговорено перспективи майбутніх досліджень, розвиток університетської науки та можливості поглиблення співпраці між закладами вищої освіти. Окрему увагу приділили використанню обладнання ХНТУ у спільних наукових та інноваційних проєктах за участю університету, інших ЗВО та партнерських установ.
Ректорка ХНТУ Олена Чепелюк і науковці університету представили матеріально-технічну базу, яку ХНТУ використовує спільно з Хмельницьким національним університетом, а також напрацювання, реалізовані в межах міжнародної співпраці. Зокрема, було презентовано лабораторію FabLab, 3D-принтери, багатокольоровий Bambu Lab, принтер для друку фотополімерними смолами, текстильне обладнання та фрезерний верстат із числовим програмним керуванням.
Рада проректорів дякує ректорці ХНТУ Олені Чепелюк та команді університету за змістовну зустріч, відкритість до співпраці й послідовну роботу над розвитком наукового потенціалу. Така взаємодія є важливою для пошуку нових точок зростання української університетської науки та реалізації спільних дослідницьких ініціатив.

🇺🇦 Міністерство юстиції України за результатами перевірки надало роз’яснення щодо наказів Міністерства освіти і науки України від 28 листопада 2024 року № 1675 та від 30 січня 2025 року № 116, які визначають порядок організації державної атестації наукових установ і закладів вищої освіти у 2024–2025 роках.

У висновку Мін’юст підтвердив, що накази МОН не містять нових правових норм і не запроваджують додаткових вимог для учасників атестації. Їхній зміст має організаційний, роз’яснювальний та інформаційний характер і спрямований на виконання вже чинної Методики оцінювання ефективності наукової та науково-технічної діяльності, а також на забезпечення роботи відповідної процедури в системі URIS.

Цей висновок є важливим підтвердженням правомірності обраного підходу до проведення державної атестації. Водночас триває розгляд апеляції в Міністерстві економіки України, за результатами якого очікується офіційне рішення.

Реформа державної атестації спрямована на оновлення підходів до оцінювання наукової діяльності, підвищення зрозумілості процедур для університетів і наукових установ та посилення довіри до їхніх результатів.

✔️ Рада проректорів з наукової роботи підтримує подальше впровадження цієї реформи та готова відстоювати її в межах передбачених законом процедур.

21 квітня 2026 року у Вінницькому національному технічному університеті відбулося відкриття нових сучасних науково-навчальних лабораторій.

Це стало важливим кроком у розвитку матеріально-технічної бази ВНТУ та посиленні практичної підготовки студентів і наукових досліджень.

 До відкриття доєдналися: Вячеслав Соколовий, голова Вінницької обласної ради; Ігор Івасюк, заступник голови Вінницької обласної ради; Андрій Кавунець,  заступник начальника Вінницької обласної військової адміністрації; Павло Яблонський, секретар Міської ради; Михайло Ганчук, директор ТОВ «Промавтоматика Вінниця».

Захід розпочав ректор Вінницький національний технічний університет Віктор Біліченко, який підкреслив, що новостворені лабораторії сприятимуть підвищенню якості навчання, активізації наукової роботи студентів та суттєво посилять науковий потенціал університету. Він також запросив усіх присутніх особисто ознайомитися з новими лабораторіями, відзначивши їхню важливу роль у поєднанні теоретичних знань із практичними навичками.

Ректор наголосив, що створення таких сучасних освітньо-наукових просторів відкриває нові можливості для розвитку інновацій, міждисциплінарних досліджень та співпраці з бізнесом. За його словами, саме такі ініціативи формують конкурентоспроможних фахівців, здатних відповідати викликам сучасного ринку праці та робити вагомий внесок у розвиток економіки України.

Лабораторію дослідження використання сонячної енергії, створену за підтримки Промавтоматика Вінниця, презентував її директор Михайло Ганчук. Особливістю лабораторії є її унікальне обладнання, яке було повністю спроєктоване та виготовлене фахівцями підприємства, що підкреслює високий рівень локальних інженерних рішень і практичної експертизи.

Технічні можливості лабораторії дозволяють проводити комплексні дослідження стану сонячних панелей, аналізувати ефективність їх роботи залежно від кута нахилу, орієнтації, сезонних змін і погодних умов. Під час заходу присутнім продемонстрували роботу обладнання в реальному часі, що дало змогу наочно оцінити потенціал лабораторії для навчання та наукових досліджень.

Важливо, що така лабораторія не лише сприяє підготовці фахівців у сфері відновлюваної енергетики, а й відкриває можливості для впровадження енергоефективних рішень у регіоні. Вона може стати платформою для створення інноваційних проєктів, розвитку стартапів та пошуку практичних рішень у сфері сталого розвитку й енергетичної незалежності України.

Лабораторію аналого-цифрових систем  презентував доцент кафедри обчислювальної техніки Леонід Крупельницький. Лабораторія призначена для вимірювання і обробки сигналів зі структурною та ваговою надлишковістю для потреб телерадіомовлення.

У лабораторії біомедичної оптики та фотоніки професор кафедри біомедичної інженерії та оптико-електронних систем Сергій Павлов зазначив, що значна частина обладнання була розроблена безпосередньо науковцями університету або придбана за рахунок грантової підтримки Національного фонду досліджень України. Це свідчить про високий рівень наукової самостійності та інноваційного потенціалу колективу.

Діяльність лабораторії спрямована на впровадження сучасних оптичних і фотонних технологій у медицину. Зокрема, її розробки сприяють підвищенню ефективності діагностики, лікування та реабілітації пацієнтів із політравмами, що є особливо актуальним в умовах сьогодення.

 Доцент кафедри програмного забезпечення Наталя Бабюк зазначила, що лабораторія віртуальної та доповненої реальності створена за підтримки Вінницької міської ради  та сприяє  практичній підготовці студентів у сфері ІТ, дизайну, інженерії та цифрового мистецтва.  Цей навчально-дослідницький центр став певною екосистемою для поєднання навчання і практики,  досліджень та інновацій. Наявне обладнання дає можливість навчати здобувачів 3D-моделюванню та цифровому дизайну, розробляти додатки для віртуальної та доповненої реальності, реалізовувати міждисциплінарні освітні проєкти.

 Лабораторію моделювання систем мехатроніки  презентував завідувач кафедри технологій та автоматизації машинобудування Леонід Козлов.   Робота в лабораторії передбачає проведення науково-дослідних робіт з моделювання, налагодження та аналізу електропневматичних та електрогідравлічних систем мехатроніки.

Ще однією родзинкою заходу стало відвідування  Наукового парку «Вінницька Політехніка», створеного за підтримки Вінницької міської ради. Доцент кафедри біомедичної інженерії та оптико-електронних систем Олександр Карась розповів, що робота парку полягає в   підтримці стартапів і інноваційних підприємств, налагодженні співпраці між університетом, бізнесом та промисловістю, наданні сучасної інфраструктури для реалізації проєктів, а також підготовці студентів і молодих вчених до практичної інноваційної діяльності. Особлива увага приділяється перетворенню результатів наукових досліджень на конкурентоспроможні продукти та послуги.

Нові лабораторії обладнані сучасним устаткуванням і дозволять значно розширити можливості університету у проведенні наукових досліджень, реалізації спільних проєктів з бізнесом та підготовці висококваліфікованих фахівців для розвитку економіки України.

25 березня за ініціативи Ради проректорів з наукової роботи закладів вищої освіти та за підтримки МОН відбулися установчі збори національного Альянсу фахівців із трансферу знань та технологій.

Цей важливий крок став результатом розгляду відповідних питань на засіданнях Ради 29 травня 2025 року та 20 лютого 2026 року.  

До участі в установчих зборах зареєструвалися понад 200 осіб, із яких взяли участь близько 150 представників закладів вищої освіти, бізнесу та держави.

 Метою Альянсу є вирішення проблем:

• недостатності нормативно-правового забезпечення трансферу знань та технологій;
• поширення передових практик та досвіду в сфері трансферу знань та технологій;
• відсутності довіри та недостатньої взаємодії між інвесторами, ЗВО та дослідниками в сфері трансферу знань та технологій;
• збільшення фінансування трансферу знань та технологій (грантового, державного, комерційного);
• недостатності інтеграції та використання досвіду європейської мережі центрів трансферу знань та технологій, зокрема ASTP (європейської асоціації національних об’єднань фахівців з трансферу технологій).

Установчими зборами прийнято рішення створити Альянс фахівців із трансферу знань та технологій і затвердити концепцію й регламент роботи Альянсу як неформального об’єднання окремих фахівців і представників закладів освіти та інших стейкхолдерів. В останньому випадку підписується меморандум між Альянсом та відповідною організацією.

 Для організації поточної роботи обрано Координаційну Раду Альянсу у складі:

Голова Координаційної ради:

1.⁠ ⁠ЛІТВІНОВ Олександр Сергійович – проректор з наукової роботи Одеського національного економічного університету, член Президії Ради проректорів з наукової роботи ЗВО при МОН України.

Секретар Координаційної ради:

2.⁠ ⁠ГРЕБЕННИК Наталя Григорівна – керівниця Одеського центру трансферу знань та технологій.

Члени Координаційної ради:

3.⁠ ⁠ДАНЬКО Юрій Іванович – проректор з наукової роботи Сумського національного аграрного університету, член Президії Ради проректорів з наукової роботи ЗВО при МОН України;

4.⁠ ⁠ЗЕНОВА Марина Володимирівна – консультантка МОН України з питань державно-приватного партнерства та взаємодії ЗВО з реальним сектором економіки від проєкту UIHERP Світового Банку;

5.⁠ ⁠ІГНАЦЕВИЧ Сергій Петрович – заввідділу міжнародного співробітництва та трансферу технологій Державної наукової установи «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації»;

6.⁠ ⁠КИФЯК Вікторія Іванівна – доцентка кафедри бізнесу та управління персоналом Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича;

7.⁠ ⁠КОБЦЕВ Олексій Сергійович – голова Студентського конструкторсько-технологічного бюро Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут»;

8.⁠ ⁠КРОНДА Ольга Юріївна – начальник департаменту розвитку інновацій Державної установи «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»;

9.⁠ ⁠МАЛИНОВСЬКИЙ Володимир Володимирович – директор ТОВ «Науковий парк «Наука і Технології» (м. Дніпро);

10.⁠ ⁠НОВІКОВА Ірина Едуардівна – заступник генерального директора корпорації «Науковий парк Київського національного університету імені Тараса Шевченка»;

11.⁠ ⁠ОПРЯ Сергій Олександрович – голова наглядової ради громадської спілки «Науковий Кластер «Наукові Парки України»;

12.⁠ ⁠ПСЮК Михайло Олександрович – директор ТОВ «Науковий парк «Житомирська політехніка»;

13.⁠ ⁠СОКІЛ Олег Григорійович – проєктний менеджер Наукового парку Національного університету «Львівська політехніка».

 Створення Альянсу є важливим кроком до розвитку ефективної системи трансферу знань та технологій в Україні, посилення взаємодії між наукою, освітою, бізнесом і державою, а також інтеграції у європейський інноваційний простір.