На засіданні Ради проректорів з наукової роботи обговорили академічну доброчесність і нові підходи до оформлення дисертацій

23 липня 2026 року на базі Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого відбулося засідання Ради проректорів з наукової роботи ЗВО, що належать до сфери управління МОН України. До обговорення актуальних питань організації наукової діяльності долучилися понад 100 учасників.
Однією з головних тем стала імплементація Закону України «Про академічну доброчесність», який набере чинності 31 липня 2026 року. Проректор з наукової роботи та інноваційного розвитку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук, професор Дмитро ЛУЧЕНКО окреслив основні кроки, які мають здійснити університети. Йшлося про створення або визначення уповноваженого органу чи уповноваженої особи, а також розроблення внутрішніх документів і впровадження процедур, необхідних для реалізації норм Закону.
Окремим питанням стало обговорення вимог до оформлення дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії та наукового ступеня доктора наук. Голова Ради з наукової роботи, доктор технічних наук, професор Володимир ПАВЛІКОВ запропонував розглянути можливість викладення результатів досліджень у формі реферативних праць обсягом до 100 сторінок із посиланнями на публікації здобувача.
Такий формат дасть змогу зосередити увагу на основних наукових результатах і сприятиме їх ґрунтовнішому та об’єктивнішому оцінюванню. Актуальність такої пропозиції зумовлена, зокрема, значним обсягом окремих дисертацій, що може сягати 300–700 сторінок і суттєво ускладнювати детальне опрацювання матеріалів опонентами, членами спеціалізованих вчених рад та експертами.
За підсумками засідання Рада ухвалила підготувати звернення до МОН України і НАЗЯВО з проханням надати роз’яснення щодо джерел фінансування діяльності уповноваженого органу або уповноваженої особи, а також розробити пропозиції щодо вимог до структури та обсягу дисертацій.
Запис засідання можна переглянути за посиланням:
https://youtu.be/k-uaBiSF76A

Ольвійський форум-2026 став майданчиком для діалогу університетської науки

2–5 липня 2026 року в Чорноморському національному університеті імені Петра Могили відбулася XXIII Міжнародна наукова конференція «Ольвійський форум-2026: стратегії країн Причорноморського регіону в геополітичному просторі». Цьогоріч форум був приурочений до 30-річчя університету.
Рада проректорів з наукової роботи ЗВО, що належать до сфери управління МОН України, долучилася до роботи форуму, який традиційно є важливим майданчиком для фахового діалогу між науковцями, освітянами, представниками органів влади, експертного середовища та міжнародними партнерами.
У межах заходу обговорювалися актуальні питання розвитку науки, освіти, інновацій, державного управління, міжнародної співпраці та стратегічного розвитку в умовах сучасних геополітичних викликів. Програма форуму поєднала пленарні виступи, секційні засідання, круглі столи, дискусійні платформи та професійні нетворкінги.
Окремою подією стало зустріч Президії Ради проректорів з наукової роботи. Під час зустрічі Володимир Павліков, доктор технічних наук, професор, Голова Ради проректорів з наукової роботи, акцентував на важливості координації наукової діяльності університетів, розвитку міжуніверситетської співпраці, посилення дослідницького потенціалу закладів вищої освіти та формування спільних підходів до реагування на виклики, що постають перед українською наукою.
Участь Ради проректорів в Ольвійському форумі-2026 засвідчила важливість постійної професійної комунікації між закладами вищої освіти. Саме такі майданчики сприяють узгодженню позицій, розвитку партнерств і формуванню рішень, необхідних для зміцнення наукового середовища та стійкого розвитку України.

Рада проректорів з наукової роботи ознайомилася з науковим потенціалом ХНТУ

Голова Ради проректорів з наукової роботи закладів вищої освіти України Володимир Павліков відвідав Херсонський національний технічний університет, де зустрівся з ректоркою ХНТУ Оленою Чепелюк та науковцями університету.Під час робочої зустрічі було обговорено перспективи майбутніх досліджень, розвиток університетської науки та можливості поглиблення співпраці між закладами вищої освіти. Окрему увагу приділили використанню обладнання ХНТУ у спільних наукових та інноваційних проєктах за участю університету, інших ЗВО та партнерських установ.
Ректорка ХНТУ Олена Чепелюк і науковці університету представили матеріально-технічну базу, яку ХНТУ використовує спільно з Хмельницьким національним університетом, а також напрацювання, реалізовані в межах міжнародної співпраці. Зокрема, було презентовано лабораторію FabLab, 3D-принтери, багатокольоровий Bambu Lab, принтер для друку фотополімерними смолами, текстильне обладнання та фрезерний верстат із числовим програмним керуванням.
Рада проректорів дякує ректорці ХНТУ Олені Чепелюк та команді університету за змістовну зустріч, відкритість до співпраці й послідовну роботу над розвитком наукового потенціалу. Така взаємодія є важливою для пошуку нових точок зростання української університетської науки та реалізації спільних дослідницьких ініціатив.

Державна атестація: Мін’юст підтримав позицію МОН щодо організації процедури

🇺🇦 Міністерство юстиції України за результатами перевірки надало роз’яснення щодо наказів Міністерства освіти і науки України від 28 листопада 2024 року № 1675 та від 30 січня 2025 року № 116, які визначають порядок організації державної атестації наукових установ і закладів вищої освіти у 2024–2025 роках.

У висновку Мін’юст підтвердив, що накази МОН не містять нових правових норм і не запроваджують додаткових вимог для учасників атестації. Їхній зміст має організаційний, роз’яснювальний та інформаційний характер і спрямований на виконання вже чинної Методики оцінювання ефективності наукової та науково-технічної діяльності, а також на забезпечення роботи відповідної процедури в системі URIS.

Цей висновок є важливим підтвердженням правомірності обраного підходу до проведення державної атестації. Водночас триває розгляд апеляції в Міністерстві економіки України, за результатами якого очікується офіційне рішення.

Реформа державної атестації спрямована на оновлення підходів до оцінювання наукової діяльності, підвищення зрозумілості процедур для університетів і наукових установ та посилення довіри до їхніх результатів.

✔️ Рада проректорів з наукової роботи підтримує подальше впровадження цієї реформи та готова відстоювати її в межах передбачених законом процедур.

Відкриття «Smart labs VNTU» – синергії науки, практико-орієнтованого навчання, бізнесу та влади

21 квітня 2026 року у Вінницькому національному технічному університеті відбулося відкриття нових сучасних науково-навчальних лабораторій.

Це стало важливим кроком у розвитку матеріально-технічної бази ВНТУ та посиленні практичної підготовки студентів і наукових досліджень.

 До відкриття доєдналися: Вячеслав Соколовий, голова Вінницької обласної ради; Ігор Івасюк, заступник голови Вінницької обласної ради; Андрій Кавунець,  заступник начальника Вінницької обласної військової адміністрації; Павло Яблонський, секретар Міської ради; Михайло Ганчук, директор ТОВ «Промавтоматика Вінниця».

Захід розпочав ректор Вінницький національний технічний університет Віктор Біліченко, який підкреслив, що новостворені лабораторії сприятимуть підвищенню якості навчання, активізації наукової роботи студентів та суттєво посилять науковий потенціал університету. Він також запросив усіх присутніх особисто ознайомитися з новими лабораторіями, відзначивши їхню важливу роль у поєднанні теоретичних знань із практичними навичками.

Ректор наголосив, що створення таких сучасних освітньо-наукових просторів відкриває нові можливості для розвитку інновацій, міждисциплінарних досліджень та співпраці з бізнесом. За його словами, саме такі ініціативи формують конкурентоспроможних фахівців, здатних відповідати викликам сучасного ринку праці та робити вагомий внесок у розвиток економіки України.

 

Лабораторію дослідження використання сонячної енергії, створену за підтримки Промавтоматика Вінниця, презентував її директор Михайло Ганчук. Особливістю лабораторії є її унікальне обладнання, яке було повністю спроєктоване та виготовлене фахівцями підприємства, що підкреслює високий рівень локальних інженерних рішень і практичної експертизи.

Технічні можливості лабораторії дозволяють проводити комплексні дослідження стану сонячних панелей, аналізувати ефективність їх роботи залежно від кута нахилу, орієнтації, сезонних змін і погодних умов. Під час заходу присутнім продемонстрували роботу обладнання в реальному часі, що дало змогу наочно оцінити потенціал лабораторії для навчання та наукових досліджень.

Важливо, що така лабораторія не лише сприяє підготовці фахівців у сфері відновлюваної енергетики, а й відкриває можливості для впровадження енергоефективних рішень у регіоні. Вона може стати платформою для створення інноваційних проєктів, розвитку стартапів та пошуку практичних рішень у сфері сталого розвитку й енергетичної незалежності України.

Лабораторію аналого-цифрових систем  презентував доцент кафедри обчислювальної техніки Леонід Крупельницький. Лабораторія призначена для вимірювання і обробки сигналів зі структурною та ваговою надлишковістю для потреб телерадіомовлення.

У лабораторії біомедичної оптики та фотоніки професор кафедри біомедичної інженерії та оптико-електронних систем Сергій Павлов зазначив, що значна частина обладнання була розроблена безпосередньо науковцями університету або придбана за рахунок грантової підтримки Національного фонду досліджень України. Це свідчить про високий рівень наукової самостійності та інноваційного потенціалу колективу.

Діяльність лабораторії спрямована на впровадження сучасних оптичних і фотонних технологій у медицину. Зокрема, її розробки сприяють підвищенню ефективності діагностики, лікування та реабілітації пацієнтів із політравмами, що є особливо актуальним в умовах сьогодення.

 Доцент кафедри програмного забезпечення Наталя Бабюк зазначила, що лабораторія віртуальної та доповненої реальності створена за підтримки Вінницької міської ради  та сприяє  практичній підготовці студентів у сфері ІТ, дизайну, інженерії та цифрового мистецтва.  Цей навчально-дослідницький центр став певною екосистемою для поєднання навчання і практики,  досліджень та інновацій. Наявне обладнання дає можливість навчати здобувачів 3D-моделюванню та цифровому дизайну, розробляти додатки для віртуальної та доповненої реальності, реалізовувати міждисциплінарні освітні проєкти.

 Лабораторію моделювання систем мехатроніки  презентував завідувач кафедри технологій та автоматизації машинобудування Леонід Козлов.   Робота в лабораторії передбачає проведення науково-дослідних робіт з моделювання, налагодження та аналізу електропневматичних та електрогідравлічних систем мехатроніки.

Ще однією родзинкою заходу стало відвідування  Наукового парку «Вінницька Політехніка», створеного за підтримки Вінницької міської ради. Доцент кафедри біомедичної інженерії та оптико-електронних систем Олександр Карась розповів, що робота парку полягає в   підтримці стартапів і інноваційних підприємств, налагодженні співпраці між університетом, бізнесом та промисловістю, наданні сучасної інфраструктури для реалізації проєктів, а також підготовці студентів і молодих вчених до практичної інноваційної діяльності. Особлива увага приділяється перетворенню результатів наукових досліджень на конкурентоспроможні продукти та послуги.

Нові лабораторії обладнані сучасним устаткуванням і дозволять значно розширити можливості університету у проведенні наукових досліджень, реалізації спільних проєктів з бізнесом та підготовці висококваліфікованих фахівців для розвитку економіки України.